Єдина Країна! Единая Страна!

Воскресенье, 24.09.2017, 22:11
Приветствую Вас Гость | RSS
BUG.S.UKR
Главная
Регистрация
Меню сайта

Категории раздела
Стихи [54]
Политика в странах; депутаты; Украина
О наболевшем [2]

Block title

Онлайн радио

Мини-чат
200

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 20

Скорость интернета

Ваш IP

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

...

Статистика материалов

Новостей: 131
Файлов: 46
Фото: 454
Форум: 1/1
Коментариев: 2


...
Зарег. на сайте

Всего: 5
Новых за месяц: 0
Новых за неделю: 0
Новых вчера: 0
Новых сегодня: 0


Главная » Статьи » Голос патриота » Стихи

обращение к украинцам

Шановні користувачі сайту!

Матеріал на даній сторінці може суперечити Вашим політичним поглядам та вподобанням! Одже, якщо не подобається викладений матеріал - читати ніхто не примушує!

 

Уважаемые пользователи сайта!

Материал на данной странице может противоречить Вашим политическим взглядам и предпочтениям! Так что, если не нравится выложенный материал - читать никто не заставляет!

 

Киборг' Вадим Волк, который мужественно защищает донецкий аэропорт написал невероятно пронзительный стих-обращение к украинцам:

Я прийду з війни і гляну в очі Тому,

хто каже, що жити не хоче.

Кому набридла робота, нудне телебачення,

Розповім трішки, що бачив я...

Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,

Чекали задовго таксі, змокли під дощем,

Як ми боялись заснути, навіть на мить,

Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.

Та ми звикли спати під шум мінометів,

Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...

Ми спали, там, брате, у ямах холодних,

Де гріють лиш мрії і туга за домом.

Бувало, що пили воду з калюж,

Вечеря для десятка - один підсмажений вуж.

В нас не було простуд, а може й були.

Ніхто і ніколи про це не говорив.

Найстрашніше, до чого там звикаєш,

Це, що кожного дня когось втрачаєш.

І не знаєш... може завтра ТИ...

Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...

Ми не герої, як ви говорите...

Тут люди дуріють, стають душевнохворими...

Це все від війни... від великого горя,

Але більшість - сильна. Сильніша крові і болю...

Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,

Ми тут, бо так само хочемо миру...

І навіть, коли я лежу в окопі,

Ніколи не думаю про могилу...

Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,

Як же хочу скинути з себе броню...

Допоможи, полюби життя,

Там де мир, там - щастя. Не шукай собі зла.

 

 

 

 

Посилання на головне фото: http://ok.ru

Шановний читач! Усі вірші взяті із соцмереж та інших джерел. Якщо Ви бува побачили чи зрозуміли, що автором вірша є інша особа - прохання повідомляти у коментаріях безпосередньо під віршом, або ж у гостьовій книзі (по можливості залишайте посиллання на сам вірш та його автора)

Уважаемый читатель! Все стихи взяты из соцсетей и других источников. Если Вы случайно увидели или поняли, что автором стихотворения является другое лицо - просьба сообщать в комментариях непосредственно под стихом, или же в гостевой книге (по возможности оставляйте ссылку на сам стих и его автора)

 

Категория: Стихи | Добавил: Серж (18.01.2015)
Просмотров: 72 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar
Форма входа

Надоела реклама?

Поиск

Revo lver Maps

...
Flag Counter

Безплатные СМС

Погода

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Плытный опрос
    RotaPost - Эффективная реклама в блогах


    Copyright MyCorp © 2017